2024 — GOX

Обладнання студії: як облаштувати власний робочий простір?

Рано чи пізно кожен фотограф на шляху свого становлення як професіонала зіштовхується із тим, що часто й визначає рівень професійності – зйомкою в студії. Для когось цей процес стає стресовим, для когось навпаки захоплюючим і дуже цікавим, а в когось навіть викликає бажання створити власну студію. Останнє, як ідею, можна реалізувати двома шляхами – зробити домашню студію чи облаштувати спеціалізоване приміщення. Але в обох випадках процес облаштування потребуватиме однакових компонентів.

Тож, яке потрібне обладнання для фотостудії?

Щоб правильно відповісти на це питання, треба добре поміркувати про те, чому взагалі фотографи користуються студіями. І очевидно, що, насамперед, будь-який контент-мейкер шукає місце, у якому буде якісне потужне світло та гарний фон чи й зовсім локація. Тому саме від цього й варто відштовхуватися, обираючи приладдя для власної студії, адже ці елементи потрібні і фотографам, і відеографам.

Розпочнімо з того, без чого в принципі не можна зробити фото чи зняти відео – освітлення. І, звісно ж, світла багато не буває, а тому ідеальний варіант – мати два різні за принципом роботи джерела: імпульсне та постійне. Передусім, це стане у пригоді тим, хто не лише робить фото, але й знімає відео. З іншого боку це дозволить новачкам легше опанувати імпульс, адже завжди простіше вчитися на тому, що ти бачиш.

Звісно ж, студійне світло повинне бути потужним, а тому це точно повинні бути моноблоки. Вибір імпульсного буде зовсім простим – варто лише знайти щось універсальне середньої потужності, адже з кольором у спалахів все ідеально.

Натомість у виборі постійного світла треба орієнтуватися не лише на потужність, але й на індекси кольоропередачі та власне кількість кольорів. З індексами теж все легко: що вище показник – то краще. За кольором існують багатоколірні, одноколірні та двоколірні джерела світла. Можна вибирати будь-яке, хоча зазвичай найбільш універсальним вважають двоколірне, у якому кольорова гама змінюється в межах зміни температури світла – від теплого до холодного.

Щодо виробників, то тут знайдеться чимало варіантів. Світ моноблоків переповнений у всіх категоріях виробників, однак очевидно варто звертати увагу на трійку головних Aputure, Godox і SmallRig, які пропонують ідеальне співвідношення ціни та якості. Також відразу ж потрібно подумати про універсальні синхронізатори для світла цих компаній, адже без них доведеться постійно перемикати джерела власноруч або світло й зовсім не працюватиме.

Інша базова потреба, що має бути у фотостудії, – фони – також мають пару варіантів і їх теж варто мати обидва. Це, зокрема, фони для зйомок предметів і фони для зйомок людей чи великих об’єктів. Під час пошуку і тих, і тих можна також натрапити на розподіл всіх задників на тверді та гнучкі, але це питання можна оминути, адже в якісній студії тверді фони знайти складно.

А серед гнучких фонів довго обирати не прийдеться. Фони для предметної фотографії виготовляють зі спеціального вінілу, а їхні стандартні розміри становлять приблизно 70х140см. Вони дозволяють знімати невеликі предмети і забезпечують яскраві кольори без зайвих відблисків.

Великі фони натомість  виготовляють зі спеціального паперу чи тканини. Вони завжди мають стандартну довжину в 11м, але відрізняються за шириною – можуть сягати 1.36, 2.18 чи 2.72м. Питання вибору таких фонів теж не надто складне, адже працює за правилом: що більше студія – то більше фон. Звісно ж, це все тому, що більші фони просто універсальні. Наприклад, якщо із найширшим фоном можна знімати навіть сюжетні портрети, то із найвужчим вийде зняти в кращому випадку вертикальний портрет.

Зрештою, згадане раніше приладдя не обійдеться без спеціальних опор, які буде зручно переміщувати – стійок. Для фонів вони бувають П- чи Т-подібними і різняться тільки матеріалами та розмірами, які варто добирати відповідно до розмірів фону.

А от зі стійками для світла дещо складніше. Для моноблоків це можуть бути або власне стійки, або стійки C-stand і «журавлі». Перші становлять собою звичайну вертикальну палицю і три ніжки в основі, а в двох інших типів ще з’являється горизонтальна перетинка зверху. Обирати між цими типами потрібно відштовхуючись від розмірів студії та ваги обладнання, яке кріпитиметься до стійок.

Звісно ж, бажано про всяк випадок мати і штатив. Навіть якщо він знадобиться не всім фотографам, то відеографи без нього точно не обійдуться.

Додатковими елементами, без яких набір обладнання для фотостудії не буде повноцінним, можна назвати різноманітні модифікатори світла. Їх існує доволі багато, тому згадаємо найпопулярніші. І передусім це рефлектори, які посилюють світловий пучок, та софтбокси. Якщо з-поміж перших можна обирати найбільш стандартні, як певний мінімум, то других існує надто багато для зовсім різних завдань. Найбільш ультимативним рішенням будуть октабокси, які мають доволі округлу форму та добре розсіюють світло.

Доповнити світло можна зовсім недорогими й універсальними світловідбивачами. Купуючи один стандартний набір, як мінімальне обладнання для фотостудії, можна отримати відразу кілька відбиваючих поверхонь і навіть фони.

Також в сучасній студії важливо мати проектор. Їх використовують для створення різноманітних художніх зображень із фонами чи специфічного освітлення. Таке рішення доволі дороге, хоч і виправдовує себе результатом фото, а тому його можна побачити не в кожній студії.

Купити все необхідне обладнання для власної студії можна у нашому магазині за адресою Київ, Сверстюка 11б (БЦ Армарис) або на сайті з доставкою в будь-який куточок України. Адже у нас знайдеться будь-яка апаратура для фотозйомки, а вибір обладнання для фотостудії буде легким і невимушеним!

Макрозйомка: як відкрити новий світ за допомогою фототехніки

Етапів становлення фотографа існує чимало. Можна навіть подумати, що у кожного цей шлях унікальний, але це не зовсім так, адже деякі кроки на шляху до звання професіонала будуть спільними для всіх, хто тримає в руках фотокамеру. Головний з таких універсальних етапів – період самовизначення, коли фотограф намагається відшукати ідеальний для нього жанр.

Обов’язковим складником жанрового пошуку, звісно ж, є і макрозйомка. Чимало контент-мейкерів цю позицію пропускають доволі швидко, але ті, хто все ж зупиняються на цьому варіанті, мають можливість зануритися у справді новий світ.

Водночас, яким би новим і незвіданим цей світ не був, а все ж гарні знімки вимагають певних знань, вмінь і, що головне, грамотного підходу до вибору техніки. Отож, саме з технікою і варто розібратися, адже без неї макро буде зовсім не маленьким.

Що потрібно для макрозйомки?

Приладдя, що може знадобитися для зйомки найбільш крихітних об’єктів, існує дуже багато. А тому його варто розділити на те, без якого зовсім не вийде нічого зняти – назвемо його основним, і те, яке значно полегшить життя та покращить якість кадрів – його можна назвати допоміжним.

Розпочати, звичайно, потрібно з головних частин апаратури макро-фотографа.

Перше, і головне, з чого починається вибір комплекту для макрозйомки, – фотоапарат. І насправді камера може бути будь-якою, адже вона найменше впливає збільшення крихітних об’єктів і лише важить своїми можливостями у експозиції, що й визначають, як налаштувати фотоапарат для макрозйомки. Водночас все ж у деяких випадках важливі окремі функції фото- чи відеокамери.

Насамперед, оскільки деякі об’єкти макрофотографії можуть рухатися, то має бути відповідна якість програмного забезпечення, яке пов’язане з автофокусом, бо треба швидко «ловити» предмети і стримувати їх в межах зони різкості. Так само важливим може бути і додаток для дистанційного керування камерою.

Для тих же випадків, із рухливими об’єктами, треба висока швидкість серійної зйомки, адже в макро навіть рух на кілька міліметрів може означати втрату потенційно якісного кадру. І, звісно ж, перевагою може бути відсутність дзеркала, адже його гучне спрацювання може відлякувати комах і навіть рослини, гриби. Натомість у бездзеркалок такої проблеми немає, бо вони майже безшумні, а в деяких бездзеркальних камер навіть є беззвучний режим.

Значно важливіша для зйомки мініатюрних об’єктів оптика. Сказати однозначно, який об’єктив потрібен для макрозйомки, не можна, адже вони відрізняються фокусною відстанню, світлосилою і, найважливіше, мінімальною дистанцією фокусування.

Оскільки досягнути великих діаметрів діафрагми у макрооб’єктивах доволі складно фізично, то довго обирати не доведеться – найбільш поширена апертура макрооптики близька до f3.5-4.5. Водночас якісне розмиття фону досягається за допомогою максимально близької відстані до об’єкта зйомки.

Окрім того важливо звертати увагу на якість зображення на різних значеннях діафрагми, адже найкраще знімати макро на прикритій чи й зовсім закритій апертурі.

Щодо фокусної відстані, то це параметр доволі суб’єктивний. Ті, для кого макро стосується лише кількох конкретних предметів, обиратимуть більшу фокусну відстань, щоб закцентувати увагу на головному. А ті, хто знімає не один об’єкт, а весь макросвіт відразу, значно краще впораються зі своїми завданнями за допомогою об’єктивів із меншою фокусною відстанню.

Заразом, важливо розуміти, що макрооптика не завжди бюджетна і чимало новачків, які лише пробують себе у цій справі, не мають можливості купити дорогу лінзу. І тут є рішення – макрокільця – спеціальні перехідники, що дозволяють змінити мінімальну дистанцію фокусування. Це звичайні пластикові чи металічні адаптери, які встановлюються між об’єктивом і камерою. Вони можуть бути безфункційними або зберігати весь функціонал лінзи – забезпечувати автофокус і перемикання діафрагми.

Також існують ще дешевші пристосування у вигляді додаткових close-up лінз. Це збільшувальні лінзи, що кріпляться до об’єктива за принципом світлофільтрів, тобто на внутрішню різьбу. Вони зовсім невеликі, але й мають відповідний незначний ефект, а також очевидно зменшують різкість основної лінзи.

Від основного обладнання для макрозйомки до допоміжного перейти варто через ті технічні засоби, які не можна зарахувати ані до перших, ані до других – світло. Без нього справді складно обійтися, хоч і цілком можливо. Воно буває різним. Часто фотографи використовують LED-панелі, які дозволяють отримати розсіяне світло на відносно невеликій площі. Однак воно має свої недоліки, зокрема, воно може створювати тінь від об’єктива.

Найкращою альтернативою світловим панелям у макрофотографії є спеціальні кільцеві спалахи. Вони встановлюються на передній край об’єктива і дозволяють отримати таку ж якість освітлення. А завдяки наявності дифузора світловий промінь виходить доволі м’яким. Також сьогодні на ринку з’являється все більше кільцевих світлодіодних ламп, які працюють за тими ж принципами.

Серед власне допоміжного приладдя, насамперед, потрібно виділити штативи. Вони потрібні для стабільності позиції зйомки, адже, як вже зазначалося, навіть найменший порух камери може все змінити. Безумовно, маючи якісне світло і знімаючи на коротких витримках, можна обійтися і без опори, але саме штатив дозволяє уникати проблем із невдалим фокусуванням і триманням важкого обладнання.

З іншого боку штатив важливий і тому, що дозволяє використовувати інші аксесуари для макрозйомки. Головне з таких доповнень – планки макрофокусування. Вони допоможуть змінювати відстань до об’єкта без надто різких перепадів у дистанціях, у такий спосіб допомагаючи уникати втрати об’єкта зйомки з поля зору камери.

Отже, відповіді на те, що таке макрозйомка, у фотоапараті не знайти, адже окрім самої камери не менш важливі такі складники, як оптика, світло та штативи, без яких якісно зняти щось мініатюрне буде доволі складно. Точно так само це працює і з фото, і саме тому, розмірковуючи над питанням – «на яку відеокамеру знімають комах?» – треба поцікавитися і лінзою, що цієї камери прикріплена.

У нашому магазині ти зможеш знайти все потрібне для макрозйомки – від бездзеркальних камер із найшвидшою серійною зйомкою до найбільш стійких штативів. І, звісно ж, у нас знайдуться найкращі макрооб’єктиви як для професійних камер, так і для смартфонів. А купити цю та іншу техніку можна на нашому сайті з доставкою в будь-який куточок України або безпосередньо за адресою Київ, Сверстюка 11б (БЦ Армарис).

Як обрати світлофільтр для фотоапарату?

Що таке світлофільтри або як змінити фото за допомогою додаткового скла?

Будь-який фотограф завжди шукає ідеальну для себе камеру, яка лежатиме в руці та виконуватиме всі можливі функції. Проте лише недосвідчені фотографи можуть вірити в те, що така камера існує. Професіонали ж знають, що ідеальною повинна бути не камера, а набір її основних компонентів та аксесуарів, якими можна покращити функції, якості яких не вистачає.

Особливо важливо в цьому питанні використовувати засоби для покращення оптики, адже лінза об’єктива – перше, куди потрапляє світло, а отже й зображення. А яке найкраще рішення для покращення скла? Звісно ж, світлофільтри.

Аксесуари у вигляді лінз-насадок насправді не нова технологія, як могло б здаватися з огляду на складність деяких із них. Потреба у впливі на світловий промінь була завжди. А оскільки виготовляти об’єктиви чи навіть цілі камери відразу зі спеціальним склом надто дорого, то відповідно з’явився варіант саме з фільтрами, які можна легко під’єднати саме тоді, коли потрібно, і без втрати якості.

Перші ж світлофільтри з’явилися ще у час чорно-білої плівкової фотографії майже століття тому і були кольоровими – для «відрізання» зайвих спектрів і посилення протилежних, аби компенсувати недоліки плівки. Але сьогодні вони зовсім втратили свою популярність, адже сучасний ринок пропонує значно більшу кількість кращих за своїми функціями лінз-насадок для більш досконалих цифрових камер.

Тож, які фільтри купувати для фотоапарата?

Насамперед, варто розібратися з розподілом світлофільтрів, адже значна їхня варіативність зумовлює виокремлення певних груп. Цей розподіл доволі умовний, він передбачає існування двох типів додаткових лінз – універсальних і художніх. Оскільки найпопулярніші все ж перші, то з ними варто ознайомитися передусім.

Головний представник універсальних лінз – UV-фільтри. Це невеличкий шматочок скла, який під’єднується до об’єктива і виконує дві базові функції. Перша полягає у «відтинанні» ультрафіолетових променів, що дозволяє уникати паразитного синюватого «задимлення». Це робить картинку більш чистою і зовсім трішки контрастнішою. Однак значно відоміші ці світлофільтри своєю більш стандартною – захисною – функцією. І насправді їх значно частіше купують саме для уникнення механічних пошкоджень.

Ще один тип універсальних фільтрів, що допомагає позбутися зайвих елементів на фото – PL/CPL-фільтри або ж поляризаційні. Вони потрібні для зміни вигляду поверхонь, що можуть відбивати світло, а саме для зменшення чи збільшення кількості відблисків. Зокрема, найчастіше їх використовують для пейзажів, яких потрібно досягнути максимальної прозорості поверхні води або зробити небо більш контрастним.

Діють поляризаційні фільтри відповідно за принципом відтинання поляризованого світла. Тобто з такою лінзою камера захоплюватиме лише частину світлових хвиль, а не всі наявні. І це працює навіть з фотонами, що відбиваються від молекул води в повітрі – яскравий приклад ті ж знімки неба.

Інший не менш популярний серед універсальних світлофільтрів – ND (Neutral Density) або ж нейтрально-сірий фільтр. Як вибрати цей аксесуар – питання дещо складніше, адже ND-фільтри різняться за принципом дії та пропускними здатностями.

Щодо механіки роботи цього типу лінз, то розрізняють постійні фільтри і змінні. Перші працюють на основі спеціального нейтрального сірого пігменту, який наносять на скло. Саме він і «прибирає» зайве світло. Натомість у змінних сірого пігменту немає: вони працюють за допомогою тієї ж поляризації. В основі таких фільтрів завжди є два поляризаційні фільтри, які під час повороту змінюють ступінь «відрізання» світлових потоків.

Як можна здогадатися, принцип дії впливає і на світлопропускну здатність. Саме тому кожен ND-фільтр має індекс. Для постійних це завжди парне число, яке позначає коефіцієнт зменшення світла – ND2/4/8/…, а для змінних кількість стопів, на яку змінюється світловий потік – ND2-5/6-9.

Використовують ND-фільтри у випадках, коли потрібно зберегти сталі налаштування експозиції в умовах надмірного світла. Наприклад, для портретів на відкритій діафрагмі у яскравий сонячний день або ж для зйомки відео на одному значенні витримки, щоб уникнути різких переходів у тій же діафрагмі.

Тепер, коли ми знаємо, які існують універсальні фільтри, можна розібратися з художніми. Їх існує доволі багато, а тому ознайомитися зі всіма не вийде. Відтак варто розглянути найпопулярніші та дати загальну характеристику більшості інших.

Зокрема, почати треба із Mist-фільтрів, адже це найпопулярніші мистецькі лінзи. Вони потрібні для створення ефекту «туману», який дозволяє зробити ділянки світла та тіней більш м’якими. Так само більш плавними стають і переходи між яскравими елементами і темними. Ці лінзи часто використовують для сюжетних портретів і зйомок для модних журналів, адже вони дозволяють отримати картинку схожу на сон та зробити ефект глянцю ще більш витонченим.

Інше популярне художнє скло-насадка – Streak-фільтри. Їх рідко можна побачити на об’єктивах фотографів, але точно часто можна помітити на оптиці відеографів. Це пов’язано з кінематографічністю ефекту цих лінз. Вони потрібні для того, щоб змінити вигляд джерел світла в кадрі. А саме зробити з точкового джерела лінійне у вигляді променю. У такий спосіб можна легко перетворювати світло від нічних ліхтарів, сонця, фар автомобілів на справжнє кіносвітло.

Зворотній до Streak-фільтрів ефект дають Light Pollution лінзи. Вони повністю прибирають відблиски навколо світла, аби це не заважало глядачеві. Це потрібно переважно для кадрів, де є багато джерел освітлення.

Окрім того існують і Rainbow Dazzle фільтри, які так само доповнюють світло в кадрі, але створюють не просто лінійний відблиск, а відбиття у вигляді веселки.

Також до художніх належать фільтри із деформованими лінзами, які створюють різноманітні ефекти, як то розбите скло, калейдоскоп чи діамант, щоб надати фотографіям цікавішого вигляду. Їх використовують переважно у портретних зйомках, а також для створення особливих натюрмортів чи цілих історій у фото.

Окремо варто згадати й анаморфні лінзи. На відміну від усіх інших вони не просто взаємодіють зі світлом, а змінюють співвідношення знятої картинки. Це потрібно для того, щоб у процесі обробки відео розширити стиснене зображення і отримати максимально «кіношне» співвідношення сторін та глибину.

Сьогодні існує чимало різних типів фільтрів, що виконують майже усі необхідні функції. Відповідаючи собі на запитання «як підібрати світлофільтр до фотоапарата?», завжди потрібно враховувати умови зйомок та бажаний результат. Якщо ти пейзажний фотограф, то, найімовірніше, тобі потрібно мати ND i PL фільтри, щоб регулювати кількість світла та відблиски. Якщо ж портретист, то варто подумати про покупку художніх фільтрів. А якщо ти знімаєш відео, то у пригоді стануть анаморфні лінзи.

Водночас не варто обмежуватися конкретними фільтрами, орієнтуючись на інших. Значно краще самостійно добирати потрібну лінзу, адже тільки ти знаєш, яка підійде саме тобі.

У нашому магазині ти зможеш знайти найкращі на ринку фільтри компанії Freewell. Із Freewell не доведеться думати про те, який захисний фільтр купити, про ND-фільтр який вибрати, адже ця компанія перетворює складний вибір світлофільтра для фотоапарата на процес цікавих фотоекспериментів. Вони пропонують найбільш різноманітний асортимент лінз для будь-якої техніки від смартфонів до фото- і відеокамер, а їхні технології різьбового та магнітного кріплення дозволять обрати фільтр для будь-яких умов.

Тож, не гай часу, обмірковуючи, які фільтри використовуються для фотоапарата. Краще відвідай наш магазин за адресою Київ, Сверстюка 11б (БЦ Армарис) або замов світлофільтри на сайті, звісно ж, із доставкою в будь-який куточок України!